ПРО РІШЕННЯ ТА СВОБОДУ ВИБОРУ В ПИТАННІ М’ЯСОЇДСТВА.

Овідій, давньоримський поет, вегетаріанець, писав: "Звати змій, леопардів і левів дикими звірами, тоді як самі ви покриті кров'ю і ні в чому їм не поступається. Те, що вони вбивають - їх єдина їжа, але те, що вбиваєте ви - для вас лише примха, ласощі."

Дуже часто від м'ясоїдів можна чути висловлювання про те, що кожен їсть те, що він хоче їсти і, відповідно, їсти м'ясо - це його вибір.

Коли мова заходить про аспект вибору, як правило, слід задавати наступне питання:

"А коли особисто ти прийняв (а) рішення їсти м'ясо? "

Задайте їх будь м'ясоїду:

1 - Коли ви прийняли рішення їсти м'ясо?

2 - У який період вашого життя? (В дитинстві / юнацтві / зрілості)?

3 - Між чим ви обирали?

4 - Про які наслідки того чи іншого вибору ви мали знання?

На ці питання, звичайно, немає чіткої відповіді. Деякі намагаються ухилятися від відповіді і відводять нитку своїх роздумів убік, подалі від гострої для себе ситуації. Гострою, з тієї причини, що при подальшому аналізі подібних тверджень виявляється, що заяви про свободу вибору кожної людини їсти те, що вона хоче, не витримують звичайної логіки: в кінцевому рахунку доводиться визнати, що ніякого вибору м’ясоїди ніколи не робили. Що це рішення за них прийняли батьки. Що їх думкою, насправді, ніхто не цікавився. Батьки просто поставили дитину перед фактом: ти будеш їсти те, що ми тобі дамо. І в даному сенсі м'ясоїди опиняються в дуже незручному становищі - положенні маріонеток, які пафосно стверджують про можливість вибору в ситуації, коли їхня воля була кастрована ще на етапах дорослішання. Не дозволяйте їм ухилятися від прямої відповіді.

Ніхто ніякого вибору не робив! Дитину просто поставили перед фактом, і будучи маленькою і по суті своїй - безпорадною, вона, маючи природну довіру до батьків, стала запихати собі в рот тих нещасних тварин.

Вона з'їла те, що їй сказали з'їсти. І все.

Який тут може бути вибір?

Але про це не прийнято замислюватися і, звичайно ж, про це не прийнято розмовляти серйозно. Тому що в класичній сім'ї цього ніхто і ніколи не робив. Бо, як одній моїй знайомій, після розмови про вегетаріанство, сказала мама: "Якщо перестанеш їсти м'ясо - уб'ю! "

Але, що цікаво, у таких матусь ніколи немає обґрунтованого аргументу для пояснення своєї позиції. У цьому випадку спрацьовує побутовий і безглуздий принцип: "Я - мати і тому я права. Я знаю, що для тебе краще! "

Це і є забобон. Упередження - думка, засвоєна некритично, без роздумів, прийнята на віру зі слів інших людей.

Тепер слід поговорити про так зване рішення.

Давайте уявимо просту ситуацію:

Зима. Ви молоді і повні сил. І, раптом, вам захотілося ... морозива! При цьому, ви згадуєте, що взимку від морозива можна заробити ангіну. Але вам так сильно хочеться цього морозива! Воно так вабить! І ви йдете і купуєте собі це морозиво. Чи говорить ця ситуація про те, що ви прийняли рішення? - Ні. Якщо в цій ситуації ви купили морозиво, то ви просто пішли на поводу своїх почуттів, свого бажання. Це властиво дітям. І для них це нормально. Але рішення ви не приймали. Адже рішення завжди пов'язане з відмовою. Відмовляти собі можуть тільки зрілі особистості. А не зумівши відмовити самому собі, ви ніякого рішення не прийняли.

Запам'ятати: Рішення передбачає відмову.

І вегетаріанство, якомога краще демонструє принцип відмови. Тобто, факт прийнятого рішення.

Далі про вибір.

Для того, щоб людина мала можливість здійснювати вибір, їй необхідно знати про те, (А) у чому відмінності того, між чим вона робить вибір, і (Б) які наслідки може за собою спричинити вибір того чи іншого варіанту?

Отже, якщо ви запитаєте рядового м'ясоїда про те, чому він "вибрав" м'ясо в якості харчової звички, чи зможе він, у порядку аргументації відповісти на базові питання?

1) Чи знаєте ви, в чому суть вегетаріанства?

2) Чи знаєте ви, з яких причин люди їдять м'ясо?

3) Які вам відомі наслідки споживання м'ясної їжі?

4) Які вам відомі позитивні результати вегетаріанства для здоров'я?

Очевидно, що для тієї мами, що загрожувала прибити свою доньку за відмову від м'яса, однозначною відповіддю на будь-яке з питань буде "ні". Тоді про який вибір, що здійснюється її дочкою, взагалі може йти мова?

Запам'ятати: Вибір передбачає розуміння відмінностей між позиціями і розуміння наслідків вибору тієї чи іншої позиції.

Якщо ж людина здатна дати відповіді на ці питання, відповіді, які засновані на знаннях, а не на забобонах, то можна вважати, що вона свідомо підійде до процесу вибору. І тоді її вибір і рішення будуть шановані.

У зворотному випадку, знання вважаються недостатніми і неповноцінними, а в більшості ситуацій знання в цій області відсутні зовсім і тому не дозволяють говорити серйозно про свободу вибору і прийняті рішення.

Взято з блогу Андрія Жельветро.